"Свою Україну любіть..."

Травень-це місяць, коли ми маєм змогу ще раз згадати про Т.Г.Шевченка. Згадати день, коли нарешті справдився заповіт поета поховати на «Вкраїні милій». П’ятдесят вісім днів знаходився прах Т.Г.Шевченка в Петербурзі, а 8 травня 1862 року домовину з прахом Шевченка було викопано, перенесено через увесь Петербург до Московського вокзалу. Так починався останній шлях поета. Були на тому шляху і Москва, і Київ…Та передсмертними словами 47 літнього Тараса Григоровича були: «До Канева…»

20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» з Києва домовину відправили до Канівського Успенського собору, ровесника Софії Київської, де два дні люд прощався з батьком Тарасом. «Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!». Ці слова канівського настоятеля стали пророчими. На Чернечу гору, що стала Тарасовою, рушив козацький віз, запряжений людом, де лежала вкрита червоною китайкою труна. Попереду йшли дівчата у яскравих вінках і стрічках, вишиваних сорочках і голосили. Туди ж перенесли дерев’яний хрест.

У 1939 році., перед спорудженням нового пам’ятника, спец комісія НКВС знайшла склеп. На свій страх і ризик відкрили домовину…78 років перебування поета у землі зовсім не змінили поета. Він лежав, як живий!

У Канівському музеї  Т.Г.Шевченка усі експонати є шедеврами. І особливе місце там займають ліногравюри Софії Караффи-Корбут. Всього їх понад 100. Та особливий блок складають ілюстрації художниці до Кобзаря 1967 року видання. Ця книга презентувала 1968 року Україну  на Всесвітній виставці в Канаді, де отримала найвищі оцінки журі. З цими творами і мали змогу ознайомитись користувачі у відділі абонементу ЦМБ ім.Лесі Українки 17 травня цього року. Презентували їх аудиторії розпорядник творчої спадщини С.Караффи-Корбут п.Валько та директор видавництва «Каменяр» п.Сапіга Д. Учні СЗШ №57 ознайомились з цікавими фактами  з біографії  «Графині з Куткора», специфікою її творчої майстерні та прослухали вічно актуальне і невмируще  «І мертвим, і живим…» Т.Г.Шевченка у виконанні А.Сімферовської.

У філії №31 пройшов вечір пам'яті Тараса Шевченка "Великий син України". Тут звучала поезія Кобзаря, вірші присв'ячені Т.Шевченкові. Особливе зацікавлення викликала шевченківська вікторина, адже питання, які пропонувались присутнім, допомогли нагадати призабуті факти з біографії поета та дізнатись щось нове про його життя і творчість.

А у філії №17 пройшов літературний вечір "Сила Шевченкового слова". Спільно з СЗШ №60 працівники бібліотеки представили на суд глядачів театралізоване дійство, створене на основі творів Кобзаря.

Ці дні ще раз дали приємну можливість звернутись до шевченкової поезії і зайвий раз подивуватись її милозвучності, силі і тій вселенській болі, що проступає у кожному рядкові вірша. Так поетичний вернісаж "Його дитинство босоноге" провели працівники філії №18, а у філії №43 відбувся вечір поезії "Поет душі народної".

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.