Зв'зок поколінь у бібліотеці (читати детальніше)
Юнацька аудиторія складає основу усієї читацької аудиторії бібліотеки-філії №7. Для неї працівниками бібліотеки були організовані дві зустрічі. Герой першої з них – Ігор Мицько.
Ігор Мицько – перекладач, працівник фірми «Світанок», свої дитячі та юнацькі роки провів у Сибіру, куди був вивезений разом з батьком – священиком та усією родиною у повоєнні роки. Там здобув освіту, і при першій можливості повернувся до Львова. І на протязі усього життя розрадою і втіхою його була поезія, що вилилась нещодавно у збірку «Розлука і надія». У ній все – спогади про дитинство, зізнання у любові до рідної землі, коханої людини, життя. Тому і розмова з Ігорем вийшла цікава, щира.
Ідея іншої зустрічі – з Теодором Степановичем Фуртою – виникла після публікації статті про нього в журналі «Країна» (№9, 2010 р.). Один з найстаріших жителів Львова – 14 березня йому виповнилося 100 років – зберіг свій життєвий стрижень, ясний погляд на світ, доброзичливе ставлення до людей. А для душі йому лишалась скрипка, поезія та музика, яку «маестро з Бернардинського дворика» пише сам. Присутні почули цікаву розповідь гостя про своє життя, ознайомились з його автобіографічною книгою і почули «рецепт», як дожити до сторічного ювілею: «Якщо щось загубите, не шкодуйте. Комусь, значить, воно більше треба. Тоді до сотки доживете – Бог таких людей любить».
Бібліотека-філія №28 вирішила об’єднати покоління. З цією метою працівники організували мистецько-пізнавальну екскурсію в музей модерної скульптури Михайла Дзиндри.
Для багатьох стало одкровенням, що поруч з ними знаходиться чудовий світ краси і дивовижної фантазії, втілений у 806 скульптурах, які митець привіз із США у 1991 році. У 12-річному віці, залишившись сиротою, М.Дзиндра змушений був сам давати собі раду у житті.
Доля кидала його по всьому світу: Словаччина, Німеччина, США. Мрія повернутись на батьківщину здійснилась на зорі незалежності. У Брюховичах скульптор побудував музей, який потім подарував Львівській галереї мистецтв.
Подивитись на дивовижні скульптури приїздять любителі мистецтва з усього світу. І дуже символічно, що цього дня саме бібліотека об’єднала молоде і старше покоління, ознайомила їх з прекрасними талантами рідної землі, показала, що прекрасне завжди поруч. Треба тільки захотіти побачити його.
