Славетні українці

Управління культури департаменту гуманітарної політики ЛМР

ЦБС для дорослих м. Львова

Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки

Славетні українці

Славетні українці

( 70 р. Операції «Вісла )

Рекомендаційний список літератури

Львів – 2017                               

Славетні українці Закерзоння [Текст] : 70 р. Операції «Вісла» : рек. список літ. / ЦБС для дорослих м. Львова, ЦМ Бім. Лесі Українки ; уклад. Цар Л. С. – Львів, 2017. – 32 с.

Даний бібліографічний матеріал знайомить користувачів з  певним історичним періодом в житті української нації – депортацією українського населення з місць їх компактного проживання у східних воєводствах Польщі (Закерзоння). 70 років тому (1947 р.) польський комуністичний режим виселив майже 150 тисяч українців з рідних земель, насильно розпорошив їх по території Польщі (Операції «Вісла»), щоб вони зникли як національна спільнота.

Рекомендаційний список містить перелік видатних особистостей – уродженців  Закерзоння, які прославили Україну, і списки літератури яка висвітлює їх життя і творчість. Даний посібник містить друковані документи, які наявні у фондах Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова.

Видання адресоване усім тим, хто цікавиться історією Західної України, її минулим, її видатними діячами.

                                                 _____________________________

СЛОВНИЧОК

Закерзоння         

Назва етнічних українських територій площею близько 20 тис. км² на захід від лінії Керзона, що мала утворювати західний кордон Польщі. Кордон отримав ім’я британського міністра закордонних справ Джорджа Керзона, який запропонував у 1920 році затвердити лінію розмежування Польщі й Радянської Росії, накреслену за рік до того Антантою. Лінію Керзона було затверджено (з незначними поправками) як кордон між сферами впливу в договорі 1939 року між СРСР та Третім Рейхом.

 Операція «Вісла»

Проведена у 1947 році  (початок — 29 березня) депортація решти українського населення з місць компактного проживання у східних воєводствах Польщі (Закерзоння) на Північ і Захід країни  – у новоприєднані воєводства (до 1945 року належали Німеччині), з яких було щойно депортовано німців.

Славетні українці

Українські етнографічні землі за т. зв. “лінією Керзона” з 1940-х рр. отримали назву Закерзоння

За матеріалом :  Кабачій Р. За те, що ти є українець… [Електронний ресурс] : спогади з років 1944-1947 / Роман Кабачій // Укр. правда. – 2013. – 7 лип. – Режим доступу :  http://www.istpravda.com.ua/reviews/2013/07/7/129218/ (дата звернення: 10. 05. 2017). – Назва з екрана.

___________________________________________________________________

Вночі скриплять вози. Переселенці їдутьСвіт за очі, покидавш

 Ліна Костенко «Маруся Чурай»

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Уряди Української, Білоруської і Литовської  РСР ще у вересні 1944 року уклали з Польським комітетом національного звільнення угоди про «обмін населенням». Згідно з ними етнічних поляків відправляли в Польщу, а росіян, українців, білорусів і литовців – у СРСР.     

Славетні українці

Щоб спакувати майно, давалося 2 години (інколи 15-20 хвилин). Забирати дозволяли особисті речі, харчі, худобу, запаси збіжжя та картоплі. Через поспіх і брак транспорту переселенцям вдавалося “вхопити” тільки найнеобхідніше.

Станом на 31 жовтня 1946 року із СРСР у Польщу було переселено майже 1,1 мільйона громадян, з Польщі в СРСР  – 518 тисяч людей. Після завершення переселення, за розрахунками польської сторони, на території Польщі залишилося ще від 20 до 80 тисяч українців, русинів, лемків.

У зв’язку із цим у березні 1947 року уряд Польщі звернувся до Ради Міністрів УРСР із запитом про можливість розміщення на території радянської України переселенців, які виявили бажання переселитися в УРСР. Заступник голови Ради Міністрів УРСР, міністр закордонних справ УРСР Дмитро Мануїльський доповів: «У зв’язку з убивством генерала Сверчевського польський уряд має намір ухвалити рішення щодо поголовного виселення українців із Жешувського і Люблінського воєводства на території колишньої Східної Прусії. Наразі масове переселення з Польщі на Україну ми закінчили. Від переселення відмовилося й залишилося в Польщі переважно українське населення, заражене бандитизмом. Окрім того, ми не маємо на сьогодні належного житлового фонду. Тому уряд УРСР не може прийняти одночасно зазначеної кількості переселенців». Через місяць, 28 квітня 1947 року, польський уряд розпочав операцію з переселення населення «Вісла».

За матеріалом : Данильчук П. Одна каральна операція : 70 р. тому прорад. уряд Польщі розпочав насильну депортацію українців з їхніх прадавніх земель : Холмщини, Надсяння, Лемківщини й  Підляшшя // Пенс. кур’єр. – 2017. – 28 квіт. – С. 10.

Про це не можливо забути!

З початком сьогоднішньої російсько-української війни слово «переселенець» знову увійшов до лексикону українців. В українському суспільстві з’явилась нова категорія людей – ті, хто був змушений покидати свої домівки двічі: у 1940-х рр. і у 2014 р.

         В українській  історії, в польсько-українських відносинах донині  залишається велика кількість білих плям, особливо в період ХХ століття – період голодоморів, геноцидів, переселення та світових воєн.
          Однією із таких болючих тем в історії України є велика депортація українського населення з території Польщі під назвою операція „Вісла”.

Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди з урядом Радянського Союзу носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення – позбавлення прав українців на землю, ліквідації рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші.

Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди з урядом Радянського Союзу носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення – позбавлення прав українців на землю, ліквідації рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші.

         Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил – Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.

          Операція “Вісла” проводилась під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р. Жимерські та генерала С. Моссора.

Славетні українці
Славетні українці

                                           Піші “марші” та перевезення в товарняках


          Депортаційні заходи проходили в три етапи:

    1-й – з 28 квітня до 15 червня 1947, коли проводиося виселення українців з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;
    2-й – до 30 червня 1947, коли проводилося виселення українського населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.
     Протягом третього етапу (до кінця жовтня 1947) виселено українців з решти повітів Закерзоння.

            На 31 липня 1947 року, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув’язнено в концтаборі Явожно 3800 чоловік, убито 655 чоловік, заарештовано 1466 членів українського руху Опору.
           Сьогодні двосторонні відносини між Україною і Польщею розвиваються в рамках тісної співпраці, проте, нам не варто забувати про цю сторінку в історії нашого народу.

Напередодні відзначення 70-ї річниці примусової депортації українців з їхніх етнічних земель на території Польщі українські науковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради та Сейму Польщі із закликом засудити акцію “Вісла” як один із найбільших злочинів польського комуністичного тоталітарного режиму проти українців.

Українські історики наполягають, що обидві держави мають дати правову оцінку операції “Вісла”, щоб відповідно до норм міжнародного права визнати її злочином проти людяності.

“У правовій оцінці зацікавлені як українці, так і поляки, які нині намагаються долати спадщину комуністичного тоталітарного режиму. Спроби виправдати політичну акцію “Вісла”, які останнім часом, на жаль, озвучуються певними політичними середовищами в Польщі, є не лише аморальними по відношенню до жертв цього злочину, вони є насправді небезпечними, адже можуть стати прецедентом для переоцінки інших злочинів комунізму, а в цьому насамперед зацікавлене нинішнє керівництво Росії”, – переконаний голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

“Потрібні спільні зусиллі істориків та юристів для того, щоб розставити всі крапки над “і”. І тоді вже вирішувати, як кваліфікувати цей злочин – чи це депортація, чи це геноцид, чи це сума злочинів, яка охоплюється таким терміном, як злочини проти людяності, а туди входять і вбивства, і катування, і виселення”, – зазначив доктор юридичних наук Володимир Василенко.

Україна та Польща створять  «дорожню карту» для примирення народів.

Заступник глави Адміністрації Президента України та керівник канцелярії Президента Польщі домовилися підготувати проект дорожньої карти з примирення українського та польського народів для підписання главами обох держав найближчим часом.

Відповідні домовленості були досягнуті під час XXVI засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі, яке відбулося в Києві, інформує прес-служба українського Президента.

“Костянтин Єлісєєв та Кшиштоф Щерський обговорили проект Дорожньої карти з питань примирення українського та польського народів та домовилися підготувати її до підписання главами України та Польщі ближчим часом. Основна мета цього документа – забезпечення конструктивного характеру двостороннього діалогу та сприяння процесу порозуміння між двома народами для подальшого зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, було обговорено питання створення українсько-польського Центру добросусідства.

“Сторони наголосили на важливості уникнення політизації питань історичного минулого двох народів та зосередження уваги громадськості двох країн на позитивних прикладах в історії українсько-польських взаємин”, – зауважили в АП.

За матеріалом : Україна і Польща підготують дорожну карту щодо примирення двох народів [Електронний ресурс] // Укрінформ: сайт. – Текст. дані. – Режим доступу :  https://www.ukrinform.ua/rubric-politycs/2209934-ukraina-i-polsa-pidgotuut-doroznu-kartu-sodo-primirenna-dvoh-narodiv-apu.html (дата звернення : 10. 05. 2017). – Назва з екрана.

Уродженці Закерзоння

«От де, люде, наша слава, Слава України».

Т. Шевченко.

Богдан-Ігор Антонич 

Богдан-Ігор Анто́нич (5 жовтня 1909, с. НовицяКоролівство Галичини та ВолодимиріїАвстро-Угорщина — 6 липня  1937ЛьвівПольща) — український  поет, прозаїкперекладачлітературознавець.

Народився на Лемківщині в родині греко-католицького священика Василя Антонича.

ЛІТЕРАТУРА

Антонич Б.-І. Повне зібрання творів / Богдан-Ігор Антонич ; упоряд. Д. Ільницький. – Львів : Літопис, 2009. – 968 с. : + 32 с. іл.

Антонич Б.-І. Твори / Богдан-Ігор  Антонич. – Київ : Дніпро, 1998. –

591 с.

Антонич Б.-І. Вибране / Богдан-Ігор Антонич. – Київ : Київська правда, 2003. – 376 с.

Антонич Б.-І. Велика гармонія : модерністична поезія XX ст. / Богдан-Ігор Антонич. – Київ : Веселка, 2003. – 350 с. – (Шкільна бібліотека).

Антонич Б.-І.  Зелена Євангелія : поезія, драматургія, проза, ст. / Богдан-Ігор Антонич ; авт.- упоряд., авт. передм. Д. В. Павличко, худож. М. С. Пшінка. – Київ : Веселка, 2009. – 463 с.

Антонич Б.-І. Знак / Богдан-Ігор Антонич. – Львів : Каменяр, 1998. – 253 с.

Антонич Б.-І. Книга Лева. Ротації : поезія / Богдан-Ігор Антонич. – Львів : Піраміда, 2009. – 140 с. : іл.

Антонич Б.-І. На другому березі  / Богдан-Ігор Антонич. – Харків : Фоліо, 2008. – 283 с. – (Українська література).

Антонич Б.-І. Три перстені : поезія / Богдан-Ігор  Антонич. – Львів : Літопис, 2009. – 272 с. : іл.

**************************

Бондарчук П. М. Антонич Богдан-Ігор // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2003. – Т. 1 : А-В. – С. 102. 

Гаврилюк Ю.  Поет із лемківським сонцем у кишені  / Юрій Гаврилюк. – День. – 2008. – 6 черв.

Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? // Висок. Замок. – 2014. – 7 жовт. – С. 10.

Ільницький Д. Літературознавчі погляди Богдана-Ігоря Антонича // Слово і час. – 2006. – № 12. – С. 35-43.

Ільницький М. Формули осягання Антонича / Микола Ільницький ; [худож. оформ. А. Кіся]. – Львів : Піраміда, 2015. – 234, [2] с. : фот. – (Приватна колекція). – Бібліогр. в підрядк. прим.

Калинець  І. М. Знане і незнане про Антонича : матеріали до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Миронович Калинець . – 2-ге вид., випр. і доп. –Львів : Друкарські куншти, 2011. – 276 с. : іл.

Кононович  Л. Г. Леонід Кононович про Жанну Д’Арк, Джордано Бруно, Джека Лондона, Рабіндраната Тагора, Богдана-Ігоря Антонича : [для мол. та серед. шк. віку] / Леонід Григорович Кононович ; худож. М. Німенко. – Київ : Грані-Т, 2008. – 96 с. : іл. – (Життя видатних дітей).

Дмитро Блажейовський

Славетні українці

     Дмитро́ Блажейо́вський (21 серпня 1910Вислік ГорішнійЛемківщина (тепер частина села Вислік Великий,  Підкарпатське воєводствоПольща) — 23 квітня 2011,  Львів[1]) — український греко-католицький священик,  історикмитець (автор вишиваних ікон).

Отець доктор Дмитро Блажейовський – історик, доктор наук, автор низки наукових праць і численних публіцистичних статей із церковної історії та українських релігійних вишивок. Рукою майстра вишито понад 350 ікон та хоругв. 

Автор автобіографічної книги “Мій життєпис” (про виховання і українські проблеми), “Україна: минуле, теперішнє і будучість”, у якій аналізує помилки, часто повторювані в нашій історії, і по-своєму інтерпретує історичні події. 

  Координати Музею вишиваних ікон та образів отця-доктора Дмитра Блажейовського: м. Львів, проспект В. Чорновола, 2А; тел. (032) 272-15-28. 

ЛІТЕРАТУРА

Блажейовський Д. На заваді в українців – лінивість та байдужість : розмова з о. Дмитром Блажейовським, д-ром теології, митцем / розмовляла Н. Павук // Львів. газ. – 2010. – 15 лип. – С.11-12.

**************************

Музей вишитих ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського // Енциклопедія Львова. Т.4. / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2007. – С. 769-770.

 Пастернак Н.  Рукотворні небеса / Надія Пастернак // Укр. тиждень. – 2010. – 11 черв. (№23).

Пастернак О. Отець Дмитро Блажейовський у 99 років працює від зорі до зорі / Олеся Пастернак // Висок. Замок. – 2010. – 25 берез.

Пастернак О. У домовину поклали першу його вишивану ікону… : на 101-му р. життя відійшов в інший світ найстаріший священик УГКЦ отець Дитро Блажейовський / Олеся Пастернак // Висок. Замок. – 2011. – 28 квіт. –

4 трав. – С. 4.

Степовик Д. Блажейовський Дмитро / Степовик Д. // Мистецтво України : біогр. довід. / за ред. А. В. Кудлицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1997. – С. 66.

Чевага К. Коли заходить старість… : нові кн.  98-літ. отця д-ра Дмитра Блажейовського / К. Чевага // Львів. газ. – 2008. – 28 лют. – С. 18.

Теофілія Братківська

Братківська Теофілія Іллівна (справжнє прізвище — Братковська; 20 червня 1924,  м. Радимно Ярославського повіту, нині Польща) —українська оперна співачка (сопрано). Заслужена артистка УРСР (1968).

 1944 року переселена з сім’єю у Збараж, потім переїхала до Львова.

ЛІТЕРАТУРА

Братківська Теофілія Іллівна //  Лисенко І. Словник співаків України / Іван Лисенко ; післямова  М. Слабошпицького. – Київ : Рада, 1997. – С. 38.

Ігнатенко В. Д. Братківська Теофілія Іллівна // Енциклопедія Сучасної України.  Т. 3 : Біо — Бя.  /  Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Координац. Бюро енциклопедії сучас. України НАН України ; редкол І. М. Дзюба (співголова), А. І. Жуковський (співголова). – Київ : [б. в.], 2004. – С. 427- 428. 

Паламарчук О. Братківська Теофіля // Енциклопедія Львова. Т.1. / ред. А. Козицького, І. Підкови. – Львів : Літопис, 2007. – С. 277.

Анатоль  Вахнянин

Анато́ль Климович Вахня́нин (19 вересня 1841, м. Сенява,   нині Польща,  — 11 лютого 1908, м. Львів) — український  громадсько-політичний діяч, композиторпедагог і журналіст.

Заснував Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові

ЛІТЕРАТУРА

Батенко Т. Анатоль Вахнянин (1841-1908). Біля джерел національного відродження / Т. Батенко. – Львів : Кальварія ; Львів : Каменяр, 1998. – 140 с.

Береза Р. Світоч українського духа : Анатоль Вахнянин (1841-1908) // Животоки. – 2008. – №1/2. – С. 21-23.

Білавич Д. Композитор і просвітянин [Анатоль Вахнянин] // Просвіта. – 2003. – № 2. – С. 6.

Горак Я. Вахнянин Анатоль / Горак Ярослав // Енциклопедія Львова. Т.1. / ред. А. Козицького, І. Підкови. – Львів : Літопис, 2007. – С. 336.

Горак Я. Микола Лисенко та Анатоль Вахнянин / Я. Горак // Дзвін. – 2000. – № 11-12. – С. 94-97.

Горак Я. Найвизначніший серед старшої генерації : до 90-річчя від смерті А. Вахнянина / Яким Горак // Дзвін. – 1998. – № 2. – С. 110-113.

Качкан В. Анатоль Вахнянин і його роль у розвитку культури Західної України / В. Качкан // Нар. творчість та етнографія. – 2003. – № 1-2. – С. 15-24.

Кияновська  Л. Чотири духовні іпостасі першого голови “Просвіти” : до 140-річчя “Просвіти” та 100-річчя від дня смерті А. Вахнянина / Любов Кияновська, Лідія Мельник // Дзвін. – 2008. – N 11/12. – С. 93-98.

Лісецький С. Чи знаєш, де країна наша мила ? : до 100-річчя з дня смерті А.Вахнянина, видат. муз. діяча, композитора, педагога // Культура і життя. – 2008. – 7 трав.

Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. –  С. 107.

Пархоменко Л. Вахнянин Анатоль / Л. Пархоменко // Українська музична енциклопедія. – Т. 1. – Київ : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2006. – С. 315.

У пошуках гармонії. Анатоль Вахнянин // 100 видатних львів’ян / Ігор Чорновол. – Львів : Тріада плюс, 2009. – С. 87-90.

Михайло Вербицький

о. Миха́йло Миха́йлович Верби́цький (4 березня 1815, с. Явірник РуськийСяноцький округКоролівство Галичини та ВолодимиріїАвстрійська імперія  (нині ґміна БірчаПеремишльський повітПідкарпатське воєводствоПольща) — 7 грудня 1870, с. Млини, ґміна Радимно, Перемиський повіт, Підкарпатське воєводство) — український композиторхоровий  диригентсвященикУГКЦгромадський діячавтор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна»

ЛІТЕРАТУРА

Вербицький  М. Вибрані твори : мультимед. проект до 200-річчя від дня народж. / Михайло Вербицький ; упоряд. : Й. Й. Созанський , О. М. Івасюк ; авт. передм. Л. Й. Назар-Шевчук. – Чернівці : Букрек, 2015. – 336 с. : іл.

Рукописи та першодруки музичних творів Михайла Вербицького : (Із фондів ЛНБ ім. Стефаника НАН України) : нотогр. покажч. / Нац. акад. наук України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника ; [уклад. і авт. передм. : О. Б. Письменна]. – Львів : ЛНБ, 2004. – 104 с., [1] арк. портр : нот.

**************************

Гуреш  І. “Творець українського гімну” : сценарій просвітн. заходу до 200-річчя ювілею отця-композитора Михайла Вербицького / Ірина Гуреш // Животоки. – 2014. – N 3/4. – С. 31-34 : світлини. – (Сценарії).

Деркач М. Автор Гімну України Михайло Вербицький постав у бронзі :

[у Львові на площі, на розі вул. Бандери – Чупринки – Вербицького] / Марія Деркач // Висок. Замок. – 2015. – 1-7 січ. – С. 4.

Захарчук  О. Провісник Відродження : до 200-річчя від дня народж. Михайла Вербицького / Оксана Захарчук // Дзвін. – 2015. – N 4/5. – С. 114-118.

Карпенко О. Життя і віра автора українського гімну [про М.  Вербицького] / Олександр Карпенко // Дзеркало тижня. – 2015. – 7-13 берез. – С. 13.

Кияновська Л. Михайло Вербицький (1815-1870) / Л. Кияновська // Українська музична культура : навч. посіб. / Л. Кияновська . – Львів : Тріада Плюс ; Київ : Алерта, 2009. – С. 47-54.

Львова І. До Бога з музикою в серці : Михайло Вербицький, ставши священиком, таки не облишив найбільшу пристрасть свого життя – музику / Ірина Львова // Моя сповідь. – 2015. – №3. – С. 17.

Марухняк Й. І.  Молитва і пісня Михайла Вербицького : [фотокнига] / Йосип Марухняк, Надія Пастернак ; [ідея та фото Й. Марухняка, тексти Н. Пастернак ; пер. на пол. Ю. Марухняк]. – Львів : Камула, 2016. – 95 [1] с. : фот. – (Великі ювілеї).

Марухняк Й. Тут пройшло його дитинство : у пол. Улючі відзначили 200-річчя М. Вербицького / Йосип Марухняк // День. – 2015. – 29-30 трав. – С. 12.

Маршалок І. Михайло Вербицький – автор Національного гімну / Ігор Маршалок // Життя і праця. – 2015. – 16 берез. – С. 8.

Михайло Вербицький // Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст. : короткі біограф. нариси. Іст. та худож. портрети / В. І. Гусєв, В. П. Дрожжин, Ю. О. Калінцев та ін. – Київ : Вища школа, 2002. – С. 293-296.

Околітенко Н. Він окрилив наш славень : життєвий шлях Михайла Вербицького / Наталя Околітенко // День. – 2014. – 31 січ.-1 лют. – С. 8.

Служив молитві і пісні самовіддано, одержимо, повсякчас : 4 берез. виповнюється 195 р. від дня народж. Михайла Вербицького // Шк. б-ка . – 2010. – N 2. – С. 4-6.

Петро Війтович

Війто́вич Петро́ Васи́лій (пол. Wójtowycz Piotr Bazyli, 10 червня 1862Перемишль — 1936Львів) — український скульптор, який чимало прислужився місту Львову.

Народився 1862 року в Перемишлі в українській родині.

Мідні скульптури роботи Війтовича, які прикрашають Львівську Оперу. Це «Слава», «Геній музики» та «Геній драми і комедії» — виразні і динамічні фігури на фронтоні театру, ряд скульптур його авторства прикрашає інтер’єр театру.

Низка скульптур у Латинському кафедральному соборі у Львові.

Композиція «Розп’яття» на фасаді церкви Св. Єлизавети та Ольги

Скульптура святого Флоріана на фасаді пожежної станції у Львові на вулиці Підвальній

  Одна із скульптур роботи Війтовича, які прикрашають  Львівську Оперу.

ЛІТЕРАТУРА

Бірюльов Ю. О. Війтович Петро // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В – Вог / Дзюба І. М. та ін. ; НАНУ, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. досліджень НАН України. – Київ, 2005. – С. 532.

Бірюльов Ю.  Войтович Петро / Бірюльов Юрій, Леонтій Війтович // Енциклопедія Львова. Т. 1. / за ред. А. Козицького, І. Підкови. – Львів : Літопис, 2007. – С. 421.

Війтович Петро // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 122.

Петро Війтович // Портрети видатних українських митців ХІХ – поч. ХХ ст. : навч. посіб. / Кондратюк К. – Львів : Студії, 1995. – С. 94-95.

Михайло  Грушевський

Груше́вський Миха́йло Сергі́йович (17 [29] вересня  1866,  Холм, нині Польща — 24 листопада  1934КисловодськСтавропольський крайРРФСРСРСР) — український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української народної Республіки  (19171918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, дійсний член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка  у Львові  (18971913), завідувач кафедри історії Львівського університету  (1894 – 1914), автор понад 2000 наукових праць.

Повне зібрання творів М. Грушевського — найповніше 50-томне видання творчої спадщини видатного вченого і громадського діяча (всі опубліковані й неопубліковані твори, його епістолярна, мемуарна спадщина й архів).

Кожний окремий том упорядковують фахівці з інститутів археографії, археології, історії України, літератури, співробітники архівних установ і музеїв Львова та Києва.

У першому томі кожної серії вміщена вступна стаття, яка досліджує окремий напрям діяльності вченого. Закінчуються томи коментарем, примітками і покажчиками.

ЛІТЕРАТУРА

Грушевський  М. С. Твори : У 50-ти т. / Михайло Сергійович Грушевський. – Львів : Світ, 1993 –   .

Грушевський  М. С. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / Михайло Сергійович Грушевський. – Київ : Либідь, 2006. – 256 с. : іл.

Грушевський  М. С. Ілюстрована історія України : з дод. та допов : [наук.-попул. вид.] / Михайло Сергійович Грушевський ; уклад. Й. Й. Брояк, В. Ф. Верстюк ; пер. з рос. К. Ф. Салівон. – Донецьк : БАО, 2008. – 736 с. : іл.

Грушевський  М. С. Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / Михайло Сергійович Грушевський. – 2-ге вид., стерео. – Київ : Либідь, 1991. – 228 с.

Грушевський  М. С. Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / Михайло Грушевський. – Київ : Либідь, 1993. – (Літературні пам’ятки України).

Грушевський  М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя : іст. літ. / Михайло Сергійович Грушевський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 560 с. – (Пам‘ятки історичної думки України).

Грушевський  М. С. Предок : із белетристичної спадщини / Михайло Сергійович Грушевський ; упоряд., авт. післямови і прим. С. І. Білокінь, худож. І. Гаврилюк. – Київ : Веселка, 1990. – 247 с. : іл.

Книгу «Предок» складають найяскравіші твори з художньої спадщини видатного вітчизняного історика і вченого, одного з найбільших поборників української духовності Михайла Грушевського. Ці твори розкриють ще одну непересічну сторінку його могутнього обдарування — талант белетриста. Провідна тематика — історичні сюжети, роздуми, соціально-побутові картини з життя українського народу.

Грушевський  М. С. Про українську мову й українську справу / Михайло Сергійович Грушевський ; ред. Л. Івшина ; упоряд. І. Сюндюков, Н. Тисячна. – Київ : Українська прес-група, 2013. – 80 с. – (Підривна література).

Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932) / НАН України, Львів. від-ня ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ, Центр. держ. іст. архів України ; упоряд. Г. Сварник ; авт. передм. Я. Дашкевич ; худож. Ю. Кох. – Київ ; Нью-Йорк : Видавництво М. П. Коць, 1998. – 266 с.

**************************

Верба І. В. Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Ін-т історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2004. – Т. 2 : Г -Д. – С. 232-235. 

Верба І. В. Грушевський Михайло Сергійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН УкраїниНТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. – Київ, 2006. – Т. 6 : Го – Гю. – С. 557-560.

Гирич І. Б. М. Грушевський та І. Франко: до історії взаємин // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5 (470). – С. 35–67.

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові. Шлях довжиною в 10 літ : до 10-літ. ювілею Держ. мемор. музею Михайла Грушевського у Львові : [коротка музейна вист.] / Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові. – Львів : Мульти Арт, 1992. – 80 с. : іл., світлини.

Ідзьо  В. С. Михайло Грушевський на шпальтах часописів українців Росії “Украинский Вестник” та “Украинская Жизнь” у першій чверті ХХ століття / Віктор Святославович Ідзьо ; НДІ українознавства МОН України, Прикарпат. ін-т ім. М. Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом. – Львів : Сполом, 2007. – 64 c. – Альтернативна назва : Михайло Грушевський на шпальтах часописів українців Росії у першій чверті ХХ століття / В. Ідзьо. –Бібліогр.: в кінці розділів.

Проект «Україна» або Таємниця Михайла Грушевського // Яневський Д.  Проект “Україна”. Грушевський. Скоропадський. Петлюра. Таємна історія української державності / Данило Яневський. – Харків : Прапор, 2012. –  С. 7-308.

Тагліна Ю. Михайло Грушевський / Ю. Тагліна. – Харків : Фоліо, 2010. – 121 с. – (Знамениті українці).

Йосип Кишакевич

Славетні українці

Йосип Кишаке́вич (26 жовтня 1872, м. Лежайськ (нині територія Польщі) — 18 квітня 1953Львів) — український композитор  і хоровий диригент, священик  УГКЦ.

Творча спадщина композитора значна: близько 200 творів духовної музики, понад 100 творів світської.  Мало хто знає, що Йосип Кишакевич – автор музики всесвітньовідомої колядки «Спи, Ісусе, спи».

ЛІТЕРАТУРА

Бермес І. Йосиф Кишакевич – композитор і диригент / І. Бермес // Дзвін. – 1997. – № 11/12.

Береза Р.  Молитвою оспіване життя [Текст] : до 140-річчя від дня народж. о. Йосифа Кишакевича : [священника і композитора] / Роман Береза // Животоки. – 2012. – N 3/4. – С. 6-9 : світлини. – (Славетні імена).

Йосиф Кишакевич // Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Ярослав Михальчишин. – Львів : Каменяр, 1992. – С. 176-178.

Кияновська Л. Кишакевич Йосип / Кияновська Любов // Енциклопедія Львова. Т. 3. / за ред. А. Козицького. – Львів : Літопис, 2010. – С. 204-205.

Кияновська Л.  Кишакевич Йосиф Маркович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 13. Киї-Кок / Дзюба І. М. та ін.; НАНУ, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. досліджень НАН України. – Київ, 2013. – С. 120.

Кишакевич Йосип // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 122.

Євген Клос

Славетні українці

Клос Євге́н Степа́нович (1934 — 1999) — український фізик, педагог, професор , завідувач кафедри педагогіки у Львівському державному університету імені Івана Франка.

Народився 11 травня 1934  р. у м. Любачів  (тепер Республіка  Польща ) у багатодітній сім’ї хліборобів-господарів. Весною 1945 р. родину було переселено на Львівщину, у с.  Тадані, що біля районного центру Кам’янка-Бузька.

ЛІТЕРАТУРА

Клос Є. С. Лабораторний практикум з фізики : навч. посіб. для слухачів підготов. від. ВУЗів / Клос Є. С. – Львів : Видавництво Львівського університету, 1973. – 166 с.

Клос Є. С. Малий фізичний словник . – Львів : Світ, 1997. – 272 с.

Російсько-український словник фізичних термінів / Юрій Караван, Євген Клос,  Олексій Лискович  та ін. – Київ, 1994.

Володимир Кубійович 

Володи́мир Миха́йлович Кубійо́вич (23 вересня 1900Новий СончКоролівство Галичини та ВолодимиріїАвстро-Угорщина (нині Польща) — 2 листопада 1985ПарижФранція) — український (лемко)  історикгеографенциклопедиствидавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Ґеоґрафія українських і сумежних земель».

ЛІТЕРАТУРА

Енциклопедія українознавства / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові ; ред. В. Кубійович ; заст. гол. ред. М. Глобенко. – Львів : НТШ, 1993-2000.

Кубійович В. Т.1 : Наукові праці / В. Кубійович ; упоряд. О. Шаблія. – Париж; Львів: Фенікс, 1996. – 800 с.

Кубійович В. Т. 2 : Мемуари. Роздуми. Вибрані листи / В. Кубійович ; упоряд. О. Шаблія. – Париж ; Львів : Фенікс, 2000. – 1024 с.

Кубійович В. Енциклопедія життя і творення / Володимир Кубійович. – Париж ; Львів : Фенікс, 1996. – 704 с.

**************************

Володимир Кубійович // Народжені Україною : мемор. альм. У 2-х т. Т. 1. А-К. – Київ : Євроімідж, 2002. – С. 426-428. – (Золоті імена України).

Даниленко О. В. Володимир Кубійович / О. В. Даниленко // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біограф. нариси / В. І. Гусєв, О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька та ін. – Київ : Вища школа, 2011. – С. 192-195.

Жуковський А. І. Кубійович Володимир Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. Т. 15. Кот-Куз. – Київ, 2014. – С. 524.

Україна понад усе : до 115-річчя від дня народж. В. М. Кубійовича : [укр. історика, географа, енциклопедиста] // Шк. б-ка. – 2015. – N 11. – С. 6 : світлини. – (Ювіляри – 2015).

Шеблій О. Володимир Кубійович : енциклопедія життя і творення. – Париж ; Львів, 1996.

Роман Кудлик

Славетні українці

Рома́н Миха́йлович Ку́длик (нар. 4 травня 1941, м. Ярослав,  Польща) — український поеткритик. Член Національної спілки письменників України (від 1965). Лауреат премії імені Василя Мисика (1997), Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського вільного університету (2000) та премії ім. М. Шашкевича (2002)

 1945 переїхав із рідними до Дрогобича

Головний редактор журналу “Дзвін”.

Відомий також як пісняр. Зокрема, автор текстів пісень Володимира Івасюка — “Я — твоє крило” (1972), “Нам спокій, друже, тільки сниться” (1978), “Освідчення”. На його вірші також написали пісні Ігор Білозір (“Спогади літньої ночі”, “Лебеді весни”), Богдан Янівський.

ЛІТЕРАТУРА

Кудлик Р. Горішня брама : поезії / Роман Кудлик. – Київ : Дніпро, 1991. – 158 с.

Кудлик Р. М. Яблуневі ліхтарі : поезії. – Львів : Каменяр, 1979. – 78 с.

**************************

Бічуя  Н. Все починається з добра : до 75-річчя Романа Кудлика / Ніна Бічуя // Дзвін. – 2016. – N 5. – С. 190-198 : світлини. – (Життя і слово).

Горинь В. Кудлик Роман  // Енциклопедія Львова. Т. 3. / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2007. – С. 655.

Горинь В. Виноградник Романа Кудлика / Василь Горинь // Слово Просвіти. – 2011. – 12-18 трав. – С. 13.

Залізняк Б. Дзвони, Романе !.. [поету Роману Кудлику – 70] / Богдан Залізняк // Літ. Україна. – 2011. – 2 черв. –  С.15.

Красовський І. Д. Кудлик Роман Михайлович // Українська Літературна Енциклопедія . В 5 т. Т. 3. К-Н / відп. ред. Дзеверін І. О. – Київ : Українська енциклопедія, 1995. – С. 85.

Кудлик Роман Михайлович // Українська літературна енциклопедія. Т. 3. К-Н. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. – С. 85.

Роман Кудлик : поет // Письменники Радянської України 1917-1987 : біобібліогр. довід. – Київ : Радянський письменник, 1988. – С. 331.

Рябий В. Птах на ста семи вітрах : [про поета Романа Кудлика] / Василь Рябий // Березіль. – 2011. – N 7/8. – С. 171-177.

Салига Т.  …Сонце, вітер і дощ зроблять листя зелене досяжним : [про творчість Р. Кудлика] / Тарас Салига // Літ. Україна. – 2013. – 31 жовт. – С. 6-7.

Салига Т. Світе безмежний, вродливий… : есей з діалогом : [про поета Р. Кудлика] / Т. Салига // Дивослово. – 2007. – № 6. – С. 57-61.

Григорій Кузневич 

Григорій Микитович Кузневич (30 вересня 1871, с. Старе Брусно на Любачівщині (нині Польща)  — 9 січня 1948, с. ГаначівкаПеремишлянський районЛьвівська область) — українській скульптор, майстер монументально-декоративної скульптури.

         Один з найталановитіших українських митців кінця ХІХ початку ХХ ст.

Славетні українці

                Пам`ятник Кілінському у Львові. Співавтор Григорій Кузневич

Славетні українці

Григорій Кузневич під час роботи над пам’ятником Бартошу Гровацькому для Львова 

ЛІТЕРАТУРА

Бірюльов Ю. Кузневич Григорій / Юрій Бірюльов // Енциклопедія Львова. Т. 3 / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2010. – С. 660-661.

Гаврилюк Ю.  Галицький класицизм : епоха не дозволяла Григорію Кузневичу вписатися у велику історію мистецтва. Хоча його талант це дозволяв / Юрій Гаврилюк  // День. – 2012 – 31 лип.

Лобарчук О. Григорій Кузневич повертається із забуття / Ольга Лобарчук // Уряд. кур’єр. – 2016. – 17 груд.

Львів ушанує скульптора Григорія Кузневича : у 145-ту річницю від дня народж. скульптора у приміщенні Мар. т-ва «Милосердя» відбудеться Вечір-презентація його життя та творчості  // Львів. газ. – 2016. – 28 верес.

Яців Р. Образотворче мистецтво / Роман Яців // Історія Львова. У 2 т. Т. 2. 1772-жовт. 1918. – Львів : Центр Європи, 2007. – С. 451-462.

Станіслав Людкевич

Станісла́в Пили́пович Людке́вич (24 січня 1879, м. Ярослав, тепер Польща — 10 вересня 1979Львів) — український  композитор, музикознавець, фольклорист, педагог. Доктор музикознавства (1908). Дійсний член НТШ.

На його честь названо одну з вулиць Львова, створено меморіальний музей С. Людкевича, встановлено музичну премію ім. С. Людкевича.


У Львові його ім’ям названо музичний коледж, розташований на пл. Шашкевича, 5.

ЛІТЕРАТУРА

Горак Р. Львівські історії : [двір, в якому виріс бузок. Метелики з вул. Коцюбинського. Славко Ярмолюк з вулиці Кирила і Мефодія. Проклятий. Парк на Пекарській. Серце Данко. Ремі-брідж з Станіславом Людкевичем. П’ятничанська вежа Романа Федорова. Стіна. Доля. Портрети. “І підеш ти в мандрівку століть…” Диплом Михайла Тимочка] / Роман Горак // Дзвін. – 2015. – N 1. – С. 13-80 ; N 2/3. – С. 12-44.

Кияновська Л. Людкевич Станіслав / Любов Кияновська // Енциклопедія Львова. Т. 4. / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2012. – С. 431- 432.

Людкевич Станіслав Пилипович // Шевченківські лауреати 1962-2001 : енциклопед. довід. / автор-упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ: Криниця, 2001. – С. 315-316.

Людкевич Станіслав Пилипович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 375.

Музика в ньому жила [про С. Людкевича] // Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Ярослав Михальчишин. – Львів : Каменяр, 1992. – С. 202-204.

Павлишин С. Станіслав Людкевич / С. Павлишин. – Київ : Музична Україна, 1974. – 54с.

Рудницький А. Людкевич Станіслав // Енциклопедія українознавства : словникова частина 4 / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові ; ред. В. Кубійович. – Львів : НТШ, 1994.  – С. 1394-1395.

Станіслав Людкевич : дослідження і статті / відп. ред. М. М. Гордійчук. – Київ : Музична Україна, 1976. – 210 с.

Станіслав Людкевич (1879- 1979) // Українська музична культура : навч. посіб. / Л. Кияновська. – Львів : Тріада Плюс ; Київ : Алерта, 2009. – С. 121-131.

Творчість С. Людкевича : зб ст. / упоряд. М. Загайкевич. – Київ : Музична Україна, 1979. – 204 с.

Модест Менцинський

Моде́ст Омеля́нович Менци́нський (29 квітня 1875Великі Новосілки — 11 грудня 1935Стокгольм)  — український оперний співак-тенор.

Народився в селі Великі Новосілки (тепер Мостиський районЛьвівська область) в родині сільського священика УГКЦ.

ЛІТЕРАТУРА

Береза Р.  Король, народжений Україною [Текст] : з нагоди 140-річчя від дня народж. Модеста Менцинського : [укр. опер. співак-тенор] / Роман Береза // Животоки. – 2014. – N 3/4. – С. 8-13 : світлини. – (Славетні імена).

Лужицька І. Менцинський Модест / Ірина Лужицька // Енциклопедія Львова. Т. 4. / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2012. – С. 597-598.                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Менцинський Модест Омелянович // Словник співаків України / Іван Лисенко ; післямова  М. Слабошпицького. – Київ : Рада, 1997. – С. 197.

Менцинський Модест Омелянович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 396-397.

Еммануїл Мисько́

Еммануї́л Петро́вич Мисько́ (21 травня 1929Устрики-Долішні, нині Польща — 12 березня 2000Львів) — український скульптор.

Найбільш відомі роботи: пам’ятник І. Франкові (1964, м. Львів), Монумент бойової слави радянських збройних сил (1970, м.Львів), скульптурні портрети художників Ф. Нірода (1957), О. Новаківського (1960), О. Кульчицької (1960), Л. Левицького (1966), письменників Р. Іваничука (1970), В. Стефаника (1971), Р. Лубківського (1977), інших видатних діячів національної культури.

Ректор (1989–2000). Народний художник УРСР. Дійсний член Академії мистецтв України

ЛІТЕРАТУРА

Еммануїл Мисько : альбом / авт.-упоряд. Павлов В. П. – Київ : Мистецтво, 1978. – 37 с. : 66 репрод.

Мисько Е. Дар серця і розуму: розмова із  львів. скульптором Е. Мисько напередодні його ювілею / записав Р. Кудлик // Дзвін. – 2001. – № 5-6. – С. 124-126.

**************************

Зьобро О. Еммануїл Мисько – «Митець. Громадянин» // Висок. Замок. – 2009. – 23 трав. – С. 8.

Козирєва Т. Йому підкорялися глина, метал і дерево // День. – 2009. –

3 черв.

Людкевич М. Унікальність і щедрість таланту : [скульптор Еммануїл Мисько] // Слово Просвіти. – 2009. – 9-15 лип. – С. 5.

Мисько Еммануїл Петрович // Шевченківські лауреати 1962-2001 : енциклопед. довід. / автор-упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ : Криниця, 2001. – С. 349-350.

Мисько Еммануїл Петрович // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 402.

Яців Р. М. Скульптор Еммануїл Мисько : світло долі [Текст] : мистецтвознав. дослідж. / Р. М. Яців ; вступ. ст. А. В. Чебикіна. – Київ : Криниця, 2009. – 224 с. : іл. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

Яців Р. Мисько Еммануїл / Яців Роман // Енциклопедія Львова. Т. 4 / ред. А. Козицький. – Львів : Літопис, 2012. – С. 619-621.

Василь Одрехівський

Славетні українці

Василь Одрехівський (18 лютого 1921, с. Вілька Сяноцького повіту, тепер Польща — 17 грудня 1996Львів) — український скульптор, заслужений діяч мистецтва України (1964), член Спілки художників України.

ЛІТЕРАТУРА

Одрехівський Василь // Хто є хто на Львівщині. Видатні земляки : довідк.-біограф. вид. – Київ, 2003. – С. 313.

Одрехівські // Митці України : енциклопед. довід. / за ред. А. В. Кудлицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1992. – С. 430.

Одрехівські // Мистецтво України : біограф. довід. / за ред. А. В. Кудлицького. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. А. П. Бажана, 1997. – С. 447.

Степан  Рудницький

Степа́н (Стефан) Льво́вич Рудни́цький  (3 грудня 1877,  ПеремишльАвстро-Угорщина — 3 листопада 1937, урочище СандармохКарельська АССР) — український  географ і картограф, академік ВУАН.

Основопорядник української фізичноїполітичної та військової географії. До 1997 панувала думка про загибель Степана Рудницького безпосередньо на Соловках.

Брат відомого письменника Юліана Опільського, швагро Станіслава Дністрянського.

ЛІТЕРАТУРА

Рудницький С. Л. Чому ми хочемо самостійної України / С. Л. Рудницький. – Львів : Світ, 1994. – 416 с.

**************************

Рудницький Степан Львович // Шаров І. 100 видатних імен України / Ігор Шаров. – Київ : Альтернативи, 1999. – С. 359-362.

Рудницький Степан Львович // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 536-538.

Рудницький Степан Львович // Єна О. В. Словник-довідник з фізичної географії : для шк. і абітурієнтів / О. В. Єна, О. В. Супричов. – Київ : Довіра, 2002. – С. 168.

Степан Рудницький // Народжені Україною 6 мемор. альм. У 2-х т. Т. 2. Л – Я. – Київ : Євроімілж, 2002. – С. 426-428.

Шаблій О. І. Рудницький Степан Львович / Шаблій О. І. // Географічна енциклопедія України. Т. 3. П-Я. – Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1993. – С. 152.

Штойко П. Степан Рудницький (1877-1937) : життєпис.-бібліогр. нарис / ред. О. Купчинський. – Львів, 1997. – 181 с.

Йосиф Сембратович 

Митрополи́т Йосиф Сембрато́вич ( 8 листопада 1821Криниця, нині  Новосондецький повітМалопольське воєводство Польща  — 23 жовтня 1900Рим) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 18 травня 1870 Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви.

ЛІТЕРАТУРА

Йосиф Сембратович //  Крип’якевич І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич . – Львів : Світ, 1990. – С. 397.

Йосиф Сембратович // Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. Від середини XVII ст. до 1923 року / Наталя Полонська-Василенко – Київ : Либідь, 1992. – С. 368-369.

Петрів І. Сильвестр Сембратович : [родина Сембратовичів] / Іван Петрів // Берестейська Унія (1596-1996) : ст. й матеріали. – Львів : Логос, 1996. – С. 193-197.

Церква і народ : [про митрополита Йосифа Сембратовича] // Верега В. Нариси з історії України (кінець ХVІІІ – поч. ХХ ст.) / Василь Верега. – Львів : Світ, 1996. – С. 200-203.

Іван Филипчак

Іван Филипчак (27 січня 1871, с. Лішня (тепер Польща) — 21 жовтня 1945, Тайшет) — галицький педагог, письменник, громадський діяч і краєзнавець І. Филипчак — автор багатьох історичних повістей, краєзнавчих нарисів, статей, досліджень, зокрема: з історії Самбірщини та проблем шкільництва.

Автор прозових творів «Княгиня Романова» (1927), «За Сян» (1928, 1982), «Будівничий держави», «Сила волі» (1930), «За вчительським хлібом» (1932), «Лемко Ділер», «Дмитро Детько» (1938); наукових розвідок «З історії села Лішні, Сяніцького повіту», «Школа в Лаврові», «Історія Тиряви Сильної», «Короткий курс шовківництва», «Кульчицький — герой Відня» (1933), «Іван Берладник» (1935), «Дмитро Детько» (1935).

Дослідник історії шкільництва в Галичині

ЛІТЕРАТУРА

Филипчак І. Княгиня Романова : іст. повісті / Іван Филипчак. – Львів : Червона калина, 1990. – 344 с.

Филипчак І.  Кульчицький — герой Відня : повість / Іван Филипчак. – Львів : Слово, 1991. – 240 с.

Филипчак І.  Над Калкою : іст. повість / Іван Филипчак. – Самбір : Соляріс, 1998. – 102 с.

**************************

Денисюк Б. Образ давньоукраїнської держави і суспільства у творчості Івана Филипчака / Богдан Денисюк // Слово і час. – 2006. – № 2. – С. 78–84. – Бібліогр. в кінці ст.

Коритко Р. Життя, як полум’я свічки : [про Івана Филипчака] / Роман Коритко // Филипчак І.  Княгиня Романова : іст. повісті / Іван Филипчак ; післямова Романа Коритко. – Львів : Червона калина, 1990. – С. 339-343. – (Історична бібліотека «Дзвона»).

Орест Фільц

Фільц Орест Володимирович  (13.05.1928, м. Перемишль, Польща — 9.07.2005, Львів) — український лікар, доктор медичних наукпрофесор, завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького (1985—2000).

Автор близько 120 наукових і навчально-методичних праць.

ЛІТЕРАТУРА

  Гальчук  О. Я. Клінічна психологія [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Оксана Ярославівна Гальчук ; рец. : М. П. Беро, Л. Ф. Бурлачук, О. О. Фільц ; ред. М. П. Ковальчук. – Київ : Атіка, 2012. – 216 с.

ІНФОРМАТИВНО

142 польських інтелектуали зробили заяву до 70-ої річниці операції “Вісла”

Заява в 70 річницю акції «Вісла»
Прочитана 28 IV 2017 в Перемишлі
Під час вшанування 70 річниці Акції «Вісла»

Згадуємо сьогодні жертв великої етнічної чистки. 70 років тому, весною 1947 року протягом трьох місяців було вигнано з домівок і виселено близько 140 тис. громадян ПР українців та лемків. Після наповнених життям сіл залишились старі сади, залишки спалених будівель, знищені церкви та цвинтарі. Протягом багатьох декад апарат пропаганди ПНР пробував затерти пам’ять про українських мешканців і їх культуру, остаточно в 1978 році, коли з карти Польщі усувано традиційні українські назви.

Депортація, яка поєднувалась з розпорошенням української спільноти в Польщі, була однією з багатьох, сподіваємось, що останньою ланкою в трагічному ланцюзі польсько-українських конфліктів. Схиляючись над долею переселених у рамах Акції «Вісла», пам’ятаємо про всі жертви тих трагічних конфліктів, поляків та українців. Разом з тим цінуюємо величезні спільні зусилля конкретних осіб, Церкви та Костелу, а особливо громадських та неурядових організацій, які працювали на побудову діалогу та взаємопорозуміння. Протягом останніх кількадесять років поляки та українці, дякуючи старанням обох сторін, записали багато нових, чудових сторінок спільної історії. У Польщі та в Україні. Польща, так само як і Україна, є спільним багатством всіх громадян та мешканців. Не дозволимо, щоб провокації, які посилюються і служать тільки чужому інтересові, акти агресії загрожували добросусідським польсько-українським відносинам, стосункам між поляками та українцями. 

Цьогорічні вшанування, одні з останніх, на яких присутні особи, які були учасниками трагічних подій сімдесятирічної давності, тому вони особливі. Перший раз, починаючи з 1989 року, щорічні вшанування не отримали підтримки державної влади. Тому, маючи переконання, що суспільний діалог і пам’ять є спільним набутком, разом з тисячма благодійниками ми вирішили підтримати цьогорічні вшанування. 

Сьогодні, спільно з українською громадою у Польщі, згадуємо про трагічну долю тих, хто 70 років тому внаслідок акції «Вісла» загинув, а також тих, хто назавжди втратив домівку та малу батьківщину.

Наші інтереси: 

Знати історію і розуміти, як комуністичний режим зміг розсварити поляків і українців.

За матеріалом : 142 польських інтелектуали зробили заяву до 70-ої річниці операції “Вісла” //  Олена Каганець : блог. – Текст. дані. – Режим доступу :  https://www.ar25.org/article/142-polskyh-intelektualy-zrobyly-zayavu-do-70-oyi-richnyci-operaciyi-visla.html  (дата звернення : 11. 05. 2017). – Назва з екрана.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Український інститут національної пам’яті представив на своєму сайті інфографіку до 70-ї річниці примусової депортації українців.

Славетні українці

За матеріалом :  70 років Операція «Вісла» : в Україні вшановують жертв масових депортацій у Польщі. Інфографіка  // ТСН : сайт . – Текст. дані. – Режим доступу : https://tsn.ua/ukrayina/70-rokiv-operaciyi-visla-v-ukrayini-vshanovuyut-zhertv-masovih-deportaciy-u-polschi-infografika-921480.html (дата звернення : 11. 05. 2017). – Назва з екрана.

image-6594

За матеріалом :  Придибайло О. Операція «Вісла» / Ольга Придибайло //  We.org.ua : сайт. – Текст. дані. – Режим доступу : https:// we.org.ua/history/druga-svitova-vijna/operatsiya-visla/#imageclose-6594 (дата звернення : 12. 05. 2017). – Назва з екрана.

Результат пошуку зображень за запитом "українці закерзоння"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to top